За місяць : 1105
статей : 1008
Тематична довідка – різновид бібліографічної довідки, яка містить перелік документів у вигляді сукупності бібліографічних записів, релевантних тематичному запиту користувача. Є результатом тематичного бібліографічного пошуку, складовою довідково-бібліографічного обслуговування в бібліотеках.
Класифікація Т. д. є багатоаспектною, залежно від обраної ознаки.
За цільовим призначенням розрізняють Т. д., що відображають документи, потреба в яких стосується: а) наукової та професійно-виробничої діяльності; б) освіти, самоосвіти, виховання, задоволення особистих потреб та інтересів;
за змістом: проблемно-тематичні; країнознавчі; краєзнавчі; персональні; галузеві; джерелознавчі; політематичні;
за мовами: одномовні; двомовні; полімовні;
за формою доведення бібліографічної інформації до користувача: усні (усне бібліографічного повідомлення, що надається під час безпосереднього оперативного обслуговування користувача), письмові (текстове повідомлення (друковане або електронне) усталеної форми, має формат бібліографічного посібника за темою запиту), у т. ч. віртуальні (виконуються з використанням сервісу «Віртуальна довідка»);
за складністю виконання: прості; складні.
Показниками складності Т. д. є: кількість і характер використаних джерел інформації; способи відбору документів; способи бібліографічного групування; обсяг наданої бібліографічної інформації.
Процес виконання Т. д. не залежить від їх складності, призначення, є незмінним і передбачає низку послідовних етапів: приймання бібліографом запиту користувача бібліотеки та, у разі потреби, його уточнення і реєстрацію; вивчення теми запиту; визначення кола та послідовності перегляду джерел пошуку; бібліографічний пошук та бібліографічний відбір релевантних документів відповідно до визначених критеріїв; оформлення та групування бібліографічної інформації, оформлення довідки.
На етапі приймання запиту черговий бібліограф з’ясовує його мету (навчальна, наукова, виробнича, самоосвітня), рівень обізнаності користувача з темою, якою мовою чи мовами він потребує інформацію, уточнює хронологічні межі, обсяг необхідних джерел, види документів (автореферати дисертацій, монографії, довідники, статті з періодичних видань та ін.), типи носіїв інформації тощо.
Джерелами бібліографічного пошуку для виконання Т. д. є: фонд (архів) виконаних довідок, фонд неопублікованих бібліографічних посібників; каталоги бібліотеки (систематичний, предметний, краєзнавчий, абетковий, періодичних видань тощо) та / або електронний каталог; картотеки (систематичні, краєзнавчі, тематичні та ін.); видання національної бібліографії України та зарубіжних країн; поточні та ретроспективні бібліографічні покажчики; реферативні та оглядові видання; прикнижкові і пристатейні списки літератури; інформаційні ресурси інтернету тощо.
Проста Т. д. виконується, зазвичай, лише з використанням довідково-бібліографічного апарату (ДБА) бібліотеки, у якій обслуговується користувач, шляхом звернення до абеткового чи систематичного каталогу, конкретного бібліографічного або довідкового видання, відповідність якого темі запиту не викликає сумнівів. Така довідка вимагає невеликих затрат часу, може містити й один бібліографічний запис, якщо документ повністю задовольняє потребу користувача в інформації або інших не знайдено.
Для виконання складної Т. д. наприклад, з вузького чи недостатньо висвітленого у публікаціях питання, крім ДБА бібліотеки звертаються до ДБА інших книгозбірень, науково-допоміжних покажчиків, фонду неопублікованих бібліографічних посібників, оглядових, реферативних видань, ресурсів інтернету тощо.
Віднайдені релевантні інформаційному запиту джерела оформлюють певним чином: бібліографічний опис здійснюється відповідно до чинних стандартів; групування бібліографічних записів має відповідати обсягу виявленої інформації та складності довідки. Невелику кількість документів, зазвичай, наводять за абетковим принципом. Для значних за обсягом довідок раціональним є застосування змістовного групування (систематичне, тематичне та предметне), заголовки розділів формулюють коротко і зрозуміло.
Структурно складна письмова Т. д. містить заголовок (відображає назву і розкриває тему довідки), підзаголовок (хронологічні межі охопленої літератури, види документів і т. ін.), передмову / пояснювальну записку (вміщується пояснення щодо підготовленої довідки – критеріїв відбору й способів групування бібліографічних записів, методів бібліографічного пошуку та ін.), зміст, основна частина (упорядкований перелік бібліографічних записів), список використаних джерел бібліографічної інформації, допоміжні покажчики, вихідні відомості (назва бібліотеки, чи її підрозділ, де виконано довідку, прізвища виконавців / редакторів, дата).
Виконані Т. д. фіксуються в облікових документах бібліотеки, фахівці якої готували довідку.
ДСТУ 7448:2013. Інформація та документація. Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять. – Прийнято та надано чинності наказом Мінекономрозвитку України від 29.11.2013 № 1423. – Вид. офіц. – Київ : Мінекономрозвитку України, 2014. – III, 41 с. – (Національний стандарт України).
Багрій І. Робота з персоналіями при тематичному пошуку в електронному каталозі НБУВ / І. Багрій, Л. Головіна, Н. Куценко // Інформаційна діяльність наукової бібліотеки : матеріали доп. між нар. наук. конф. (Київ, 13–16 жовт. 1998 р.) – Київ, 1998. – С. 345–352.
Коготков Д. Я. Библиографическая деятельность библиотеки : Орг., технология, упр., [методика] : учебник / [науч. ред. Михеева Г. В.]. – Санкт-Петербург : Профессия, 2003. – Про тематичну довідку: с. 224–231.
Женченко М. І. Загальна і спеціальна бібліографія : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Марина Женченко. – Київ : Жнець, 2011. – 255 с.
Захарова В. І. Основи інформаційно-аналітичної діяльності : навч. посіб. / В. І. Захарова, Л. Я. Філіпова. – Київ : Центр учбової літератури, 2013. – 336 с.